Чого найбільше бояться груднички: розуміння страхів малюків та поради для батьків з їх подолання

Малюки до року часто плачуть, якщо відчувають дискомфорт або голод. Скоро вони навчаться по-іншому повідомляти про свої бажання, а поки мамам і тато доводиться за характером крику вгадувати, що ж турбує дитину. До року невдоволення малюків зазвичай пов’язано з фізіологічними потребами. Але, тим не менш, є кілька страхів, подій, здатних засмутити немовляти, викликати бурю емоцій (не дуже приємних) і потік сліз.

Так, немовлята бояться гучних і різких звуків

Не треба намагатися створити навколо дитини тишу, навіть коли він спить. Тиха, спокійна музика, розмова без підвищених тонів не заважають дитині відпочивати.

Багато діти заспокоюються під шум пилососа або фена. Хоча є малюки, які дивляться на незрозумілі прилади недовірливо. Особливо, якщо мама раптово, без попередження, та ще й поруч з дитиною привела в дію домашній помічник. Саме від несподіванки немовля і може злякатися.

Так само як, якщо почує, наприклад:

• гавкіт собаки;
• звук працюючої дрилі у сусідів;
• крик іншої дитини;
• гучну музику (часом навіть дзвінок на телефоні);
• падіння важкого предмета;
• бавовна, який виходить, якщо підірвати петарду і навіть лопнути повітряна кулька.

Ось від таких звуків, неочікуваних, занадто виділяються на загальному тлі, і треба намагатися захищати малюка. Звичайно, не завжди це виходить. На вулиці поруч може різко загальмувати машина, та так, що гальма завизжат на всю вулицю або проїде швидка допомога з увімкненою сиреною.

Від усього неможливо захиститися. Важливо ще й правильно відреагувати. Якщо малюк заплаче, треба взяти його на руки, пояснити, що все добре. Дати зрозуміти, що мама поруч і у неї все під контролем. Дитина в безпеці.

Ще немовлята бояться втратити маму

Вони поки не розуміють, що мама йде на якийсь час, що вона з’явиться дуже скоро. Якщо її немає, то дитина побоюється, що це назавжди. Малюк не бачить маму поруч, значить, вона зникла, більше не повернеться. Трохи пізніше дитина обов’язково усвідомлює, що це не так:

• навчиться не так сильно переживати коротку розлуку, зрозуміє, що це тимчасово;
• і спокійно (або набагато спокійніше, ніж раніше) чекати повернення мами і радіти її появи, даючи зрозуміти, як він нудьгував.

А потім з’явиться страх незнайомців

Спочатку немовля привітно посміхається всім, і люди милуються, дивлячись на пухкі щічки й широко розплющені очі. А потім дитина починається хмуритися, помічаючи поряд невідомого (або забутого) людини. А якщо він ще й тягнеться до нього, хапає на руки, тут може початися справжня паніка з гіркими сльозами. Не варто віддавати немовля на руки до бабусі, яку він давно не бачив і не дуже хоче знайомитися заново. Потрібно дати йому час звикнути, усвідомити, що йому нічого не загрожує.

Малюки до року часто плачуть, виражаючи свій дискомфорт або голод. Вони ще не вміють по-іншому повідомляти про свої бажання, тому батькам доводиться здогадуватися про причини невдоволення за характером крику. Часто їхні емоції пов’язані з фізіологічними потребами, але є також кілька поширених страхів, які можуть викликати у немовлят бурю негативних емоцій. Наприклад, немовлята бояться гучних і різких звуків, таких як гавкіт собаки, крик іншої дитини, або звук працюючої дрилі. Важливо реагувати на ці ситуації спокійно і підтримувати дитину, показуючи, що вона в безпеці. Інший поширений страх у немовлят – це страх втратити маму. Малюки ще не розуміють, що мама може піти на короткий час і повернутися. Для них відсутність мами може здаватися постійною, що викликає страх і занепокоєння. З часом діти навчаються спокійніше реагувати на короткі розлуки, розуміючи, що мама завжди повертається. Підтримка і поступове привчання до таких ситуацій допоможуть малюкові зменшити страх. Також з часом у немовлят з’являється страх перед незнайомцями. Спочатку вони привітно посміхаються всім, але згодом можуть почати хмуритися і плакати при вигляді незнайомих або забутих людей. Якщо хтось намагається взяти дитину на руки без попередньої адаптації, це може викликати паніку. Важливо дати малюкові час звикнути до нових людей, показуючи, що йому нічого не загрожує, і забезпечити йому відчуття безпеки.