Город та сад

Неймовірні та несподівані факти про абрикоси: історія, користь та унікальні властивості цього чудового фрукта

Абрикоси – це не лише солодкі та соковиті фрукти, а й справжнє джерело вітамінів і мікроелементів. Їхній оранжево-медовий смак та аромат роблять їх одними з найулюбленіших літніх ласощів. Однак, абрикоси – це не тільки смакова насолода, але й багатовікова історія, цікаві факти та численні корисні властивості, які роблять цей фрукт по-справжньому унікальним. Історія абрикоса налічує приблизно 6 тисяч років. Його батьківщиною вважається місцевість біля гірської системи Тянь-Шаню, хоча раніше вважалося, що абрикос вперше з’явився у Вірменії. Вірменські купці завезли його до Риму у I столітті до н. е., і з того часу абрикос поширився по всій Європі. Сьогодні абрикос є національним символом Вірменії, де його вирощують вже понад чотири тисячі років. Стиглі плоди абрикоса відрізняються м’якістю та пружністю, а їхній аромат не залишить байдужим нікого.

Абрикоси не перестають дивувати своїми властивостями. Наприклад, вони можуть рости навіть у Сибіру, де витримують морози до -45°С, хоча їхні плоди в таких умовах менші і кисліші. Цікаво, що абрикоси практично не втрачають своїх корисних властивостей при сушінні. Вони є джерелом вітамінів групи В, вітаміну А і С, і завдяки низькій калорійності, часто використовуються в дієтичному харчуванні. Арабські та тибетські цілителі застосовували абрикоси для лікування різних захворювань, що свідчить про їхню цілющу силу.

Походження абрикоса

Історія походження абрикоса налічує приблизно 6 тисячоліть. Найбільш можливої батьківщиною цього чудового фрукта зараз вважається місцевість, розташована біля гірської системи Тянь-Шаню. Раніше вважалося, що абрикос вперше з’явився у Вірменії, де він в даний час є національним символом. Тут його вирощують починаючи з 4 тисячоліття до н.е. У I столітті до н. е. вірменські купці завезли абрикос Рим, але в цей же час абрикос широко вирощувався і в азіатських країнах, звідки він міг потрапити в Європу. Стиглі абрикоси чудово пахнуть, а на дотик – м’які і пружні.

Цікаві факти

Давайте познайомимося, на наш погляд, з найбільш цікавими з них:

  • Соковитість і солодкий смак абрикос безпосередньо залежать від кліматичних умов, в яких вони ростуть. У більш сонячних і теплих регіонах ці фрукти смачніше.
  • Абрикоси ростуть і в Сибіру, вони маленькі за розміром і кислі, здатні переносити морози до -45°С.
  • При сушінні ці фрукти практично не втрачають свої корисні якості і поживні властивості.
  • Англійський король Карл Перший дуже любив абрикоси, їм було накладено заборону на вільну торгівлю цими фруктами.

Їх дозволялося постачати тільки на стіл короля.

  • Кісточки абрикоса іноді застосовують для приготування персипана.
  • Завдяки своїй низькій калорійності, абрикос вважають дієтичним продуктом.
  • Абрикоси є джерелом вітамінів групи В, вітаміну А і С.
  • Індійські маги виготовляли з абрикосових кісточок сильні отрути.
  • Тибетські монахи-цілителі застосовували м’якоть плоду абрикоса та кору дерева для лікування захворювань легенів і печінки, а також для загоєння ран.
  • Цар Іван Васильович страждав сильними головними болями, і в якості болезаспокійливого засобу вживав абрикоси.

Арабські цілителі пропонували жінкам, які страждають безпліддям, для їх лікування носити пояс з кісточок абрикоса, покритих символічної різьбленням. Абрикоси не тільки володіють багатою історією, яка налічує понад шість тисяч років, але й дивують своїми корисними властивостями та цікавими фактами. Ці соковиті та солодкі фрукти, багаті на вітаміни групи В, А і С, можуть рости навіть у суворих умовах Сибіру і зберігають свої поживні якості при сушінні. Вони були улюбленим ласощами королів, використовувалися цілителями для лікування різних хвороб, а також є низькокалорійним дієтичним продуктом. Абрикоси мають унікальні властивості, що робить їх цінними як у кулінарії, так і в медицині.